основна характеристика "повісті минулих літ" нестора літописця

Варто зазначити, що пд племенами в «Повст…» розумлися не первсн племена. Сам лтописець говорить, що хн назви часто походять вд назв рчок. Тобто це переважно територально-етнчн утворення. Недаремно в «Повст…» спецально зазначаться, що вс племена мали «сво обича,  закони предкв свох,  заповти, кожне свй норов». Дал йде опис цих звичав та норовв власне, ментальних особливостей. Правда, даний опис довол тенденцйний. Лтописець свдомо протиставля полян, жителв Кивщини, хнм сусдам, деревлянам, а також новгородцям, яких часто ще

Вдразу псля цього етнологчного уривка йде опис шляху з «варяг у греки», основними опорними пунктами на якому були Кив та Новгород. Також говориться про подорож цим шляхом апостола Андря Первозванного. Нескладно помтити, що лтописець переважно зверта увагу на т слов янськ племена, як живуть на цьому шляху. Цей торговий, вйськовий  водночас важливий комункацйний шлях був тю вссю, навколо яко творилася Руська держава.

¶з самого початку лтопису його укладач ставить перед собою завдання з ясувати, «звдки пшла Руська земля,  хто в нй (у деяких списках замсть «нй» написано «в Кив». П.К.) почав спершу княжити,  як Руська земля постала». На початку «Повст…» лтописець виклада сво етнологчн уявлення. Виглядають вони наступним чином. Спочатку слов яни були диною етнчною спльнотою  жили на Дуна. У силу рзних обставин вони змушен були покинути свою прабатьквщину й оселитися в рзних землях. Такими, зокрема, були морави, чехи, бл хорвати, серби, хорутани, ляхи. Останн, в свою чергу, теж подлилися. Дал в «Повст…» зазначаться: «Так само й т ж слов яни, прийшовши, сли по Днпру  називалися полянами, а нш деревлянами, бо осли в лсах; а друг сли межи Припяттю  Двною  назвалися дреговичами; а нш сли на Двн  називалися полочанами од рчки, яка впада в Двну  ма назву Полота… Слов яни ж, що сли довкола озера ¶льменя, прозвалися свом менем…;  зробили вони город,  назвали його Новгородом. А друг ж сли по Десн,  по Сейму,  по Сул  назвалися сверянами».

Спробуймо звернутися передусм до такого джерела, як «Повсть минулих лт». Звсно, не можна в усьому довряти цьому твору,  тут чимало рзномантно деологчно кон юнктури, мфв. Та все ж цей лтопис вдбива уявлення наших далеких предкв, принаймн хньо освчено частини. На думку бльшост дослдникв, вн був укладений на початку Х¶¶ ст. При цьому були використан попередн лтописн зводи. Правда, найдавнш рукописн тексти ц пам ятки дйшли до нас з ХV ст. Тому сну група скептикв, як не схильн вважати «Повсть…» пам яткою початку Х¶¶ ст. Не вдаючись у цю дискусю, все-таки вважатимемо (а для цього  пдстави), що даний твр ма достатньо давн походження та вдображу уявлення русичв-нтелектуалв Х¶¶ ст. тобто часу найвищого полтичного й культурного пднесення Рус.

На мою думку, набагато доцльнше розбратися, як термн «Русь» нтерпретувався в рзномантних джерелах (починаючи вд руських лтописв  закнчуючи працями новтнх сторикв), як цей термн зазнав карколомно перентерпретац, як з Рус витворилася Рося, як з явилися кабнетн термни Кивська Русь, Давня Русь  т.д.  т.н. Однак ця проблема з певних полтичних причин виявилася «малоактуальною». Насправд ж вона да ключ до розумння багатьох явищ, що вдбувалися в Схднй ґвроп протягом останнього тисячолття.

Сумнвно, що колись дослдники дйдуть згоди з цього питання. Радше ще бльше заплутають, адже джерел збереглося дуже мало. А на вднайдення якихось нових над мал. Та й чи  ця проблема настльки вагомою? Що дасть  виршення для прояснення нашо давньо стор?

Проблема походження термна «Русь» породила масу лтератури, якй год дати раду. Один з дослдникв цього питання небезпдставно писав: «¶сторя свтово етнонмки зна мало таких гострих, складних, заплутаних  безнадйно загнаних у глухий кут проблем, як та, що пов язана з походженням одного з найпростших схднослов янських народознавчих термнв слова «русь» (Русь)». ¶снують рзномантн, нод просто фантастичн верс походження цього термну. Виводять його то з скандинавських (шведсько, датсько, близько до них готсько) мов, то мов фнно-угорських (фнсько, карельсько, естонсько, угорсько  т.н.), слов янських, балтйських, ранських, тюркських, навть семтських…

НЕСТОР-Л¶ТОПИСЕЦЬ, АВТОР «ПОВ¶СТ¶ МИНУЛИХ Л¶Т». САМЕ НА СТОР¶НКАХ ЦЬОГО ТВОРУ ШУКАЮТЬ УЧЕН¶ В¶ДПОВ¶Д¶ НА ЗАГАДКОВ¶ ПРОБЛЕМИ ПОХОДЖЕННЯ РУС¶

ФОТО З САЙТА UKRMAP.KIEV.UA

Петро КРАЛЮК, доктор флософських наук

Just another BLOG.NET.UA weblog

2011 Березень » Блог Василя Кондрата (Vasyl Kondrat Blog)